Учитель информатики создает электротрайки, разгоняемые до 50 км в час

Свій транспортний засіб учитель інформатики створив самостійно. Для його створення, каже винахідник, використав запчастини від велосипедів, а ще додав напівлежаче сидіння, дах, габаритні вогні, «стоп»-сигнали, повороти та ліхтарі ближнього й дальнього світла.

Над цим електоровелотрайком, який змайстрував для себе, Девдера працював майже рік. Використовував запчастини від старих велосипедів, є деталі й від болгарки. 
«Я знайшов креслення ще радянських часів, яке мені сподобалося, я його взяв за основу. З певним часом я набрався трохи досвіду, навчився зварювати, й уже відчув, що я готовий і почав конструювати», — розповідає Михайло Девдера.
 

«Це саморобка, причому вона пережила дві модернізації. Тобто саморобка в третьому поколінні. Точно такого трайка нема ні в кого у світі!», — описує свою останню машину Михайло.

За його словами, усього в активі винахідника шість моделей електротрайків, серед яких три — дитячі.

«Новий останній трайк пройшов дві модифікації. Тепер у нього покращена геометрія передньої підвіски, для задньої підвіски використаний амортизатор від мопеда. Це позитивно вплинуло на комфорт і стабільність трайка на нерівностях», — каже Михайло.

Остання модель електротрайка може розганятися до 50 км на годину. «Це електровелосипед. Можна їхати тільки на двигуні, а можна допомагати, обертаючи педалі. Живлення 48V 20Ah, LiFePO4 батарея. Двигуном потужністю 1000W керує контролер на 23A», — зазначає він.

Також збільшені ротори дискових гальм, встановлено гальмівні машинки з більш широкою площею контактів гальмівної поверхні. У незначній мірі опустив положення педалей і сидіння, замінив невеликий багажник на більш місткий і міцний. Замінив задній «стоп-сигнал», додав денні ходові вогні «ангельські очі». Замінив акумулятор: замість чотирьох важких і неефективних свинцевих акумуляторів, встановив 16 елементів LiFePO4, які мають місткість 20 Ah за тих самих 48 V. Маса нової батареї зменшилася вдвічі, а місткість та ефективна енерговіддача зросла», — описує технічні характеристики винахідник Михайло Девдера.
 

Михайло зазначає, що лежачи серцю значно простіше здійснювати свою роботу, адже ноги перебувають майже на тій самій висоті, що і серце.

«Менше зусиль — менша втома. Зручне крісло, що на всю свою площу рівномірно розподіляє вагу тіла, нічого ніде не тисне та не натирає. Ще одним плюсом такого положення є краща аеродинаміка. Але для справедливості слід зазначити, що під час переходу із сидячого на лежачий велосипед певний час буде відчуватися дискомфорт і біль у м’язах. Після того, як в організму виробиться „звичка“, ви з легкістю можете користуватися як сидячими, так і лежачими велосипедами», — пояснює винахідник.

Винахідник каже, що приблизна максимальна дальність поїздки — 80 км. «Такий висновок можу зробити зі спостережень за витратою енергії та відстані пройденого шляху. Дана цифра вказана з урахуванням того, що в процесі поїздки велосипедист допомагатиме двигунові педалюванням. Водночас він віддаватиме лише 10–20% відсотків необхідної для руху енергії, усе інше робитиме електродвигун», — каже він.

Розповідає, його хобі не з дешевих, до прикладу, на один такий велотрайк витрачає близько 15 000 грн.
​
У планах, каже Михайло Девдера, створити електровеломобіль.