Нет веских причин покупать карбоновый велосипед

Карбон легкий. Його можна використовувати для створення будь-чого: від рам до підсідельних стійок, керма та шатунів. І це одна з найгірших подій, які траплялися з велосипедами.
 

Щоб було зрозуміло, вуглецеве волокно ідеально підходить для професійних перегонів. Оскільки це в основному тканина, будівельники можуть формувати з неї всілякі аеродинамічні форми. Крім того, вони можуть регулювати якість їзди та підтримувати міцність, одночасно зберігаючи вагу до мінімуму, що насправді неможливо з металевими трубками. Раніше гонщикам доводилося вибирати між легким і аеробайком; тепер вони можуть мати і те, і інше завдяки чудодійним властивостям вуглецевого волокна (карбону). На даний момент немає жодних причин для елітних конкурентів використовувати щось інше.
 

Але ось що: ви не вони. Мені шкода, що я розповіла вам про це, але ви майже напевно не в змозі подоїти декілька секунд, які теоретично могли б отримати для вас гоночні машини з вуглецевого волокна, виготовлені в аеродинамічній трубі, у певних ситуаціях. Крім того, професійні гонщики, яким потрібні велосипеди з вуглецевого волокна, отримують їх безкоштовно; платять за них тільки ті люди, яким вони не потрібні. Це означає, що фактично якщо ви придбали велосипед із вуглецевого волокна, ви зробили помилку.
 

«Гаразд, добре, можливо, я не Йонас Вінгегард», — можливо, подумаєте ви. «Можливо, мені не потрібен карбоновий велосипед. Але як це означає, що я зробив помилку?»

Просто: хоча ви не в змозі отримати невеликі переваги вуглецевого волокна в продуктивності, ви знаходитесь в ідеальному положенні, щоб відчути його численні недоліки, а для нормальних людей велосипеди з вуглецевого волокна мають лише недоліки.
 

Мабуть, найбільшим недоліком велосипедів з вуглецевого волокна є те, що вони як яйця. Ви знаєте, що яйця майже неможливо розбити, якщо стиснути їх за гострі кінці, але якщо ви стиснете їх іншим способом, ви швидко отримаєте жменю жовтка? Подібним чином, хоча вуглецеві велосипеди досить міцні, якщо їх використовувати за призначенням, вони створені для гонок . Вони не призначені для того, щоб потрапити в аварію, впасти з стійки зчіпки, бути збитими в гаражі вашими маленькими дітьми чи будь-якими іншими невеликими нещасними випадками, які трапляються з велосипедами нормальних людей у ​​безладному повсякденному житті. .

І вишуканість не обмежується випадковістю. Ви також повинні бути дуже обережними, працюючи на велосипеді з карбону. Не затискайте його в підставці для ремонту. Не затягуйте будь-які кріпильні елементи. Не кидайте мультиінструмент на цю витончену верхню трубку. Крім того, є вся внутрішня прокладка кабелю та запресовані нижні кронштейни та інші головні болі з обслуговування, які є небажаним побічним ефектом усіх цих випробувань в аеродинамічній трубі. Розумієте, вуглецеві велосипеди та компоненти були розроблені для обслуговування технічними спеціалістами та командними механіками, а не звичайними придурками, як ви. Насправді, ви, ймовірно, навіть менш кваліфіковані для роботи на них, ніж для того, щоб їздити на них.

Нарешті, давайте подивимося правді в очі: карбонокі класні. Чи дивилися ви нещодавно на Pinarello Dogma?

Тож з чого тоді робити велосипеди? Що, вам взагалі потрібно запитувати? Алюміній! Всі вони повинні бути зроблені з металу.
 

Для більшості видів використання мало причин будувати велосипед із чогось іншого, крім алюмінію. Він легкий, міцний, відносно недорогий — він настільки ж близький до ідеального, як і матеріал для велосипеда. Він такий же легкий, як карбон? Ні, це не так. Але що ж? Якщо ви не витрачаєте більше часу на носіння велосипеда, ніж на їзду на ньому, невелике зменшення ваги є абсолютно безглуздим, і відмовитися від гарного сталевого велосипеда, оскільки вуглецевий велосипед легший, це все одно, що вибрати одну купюру в 50 доларів замість двадцяти банкнот у 5 доларів, тому що п’ятдесят легше вмістити. ваш гаманець. Чи може металевий велосипед тріснути? Загинути в аварії? Вас знесло торнадо? Звичайно, можна, все можливо. Але загалом сталь робить вм’ятини замість тріщин, якщо вона тріскається, вона руйнується дуже повільно, замість того, щоб розколюватися, і здебільшого сталь ухиляється від випадкового зловживання та сильного удару, який є неминучою частиною володіння, їзди, роботи і подорожувати на велосипеді.

Найкраще те, що металеві велосипеди виглядають фантастично. Якщо припустити, що дизайнер не зробив усе можливе, щоб зробити його потворним, або зробив щось справді дурне, наприклад оснастити його підвіскою , сталевий велосипед поза часом. Водночас карбоновий велосипед є неймовірно передовим, поки йому не виповнюється два-три сезони, після чого він стає шматочком учорашнього пластику, і він нікому не потрібний, включаючи вас.
 

І ні, я не з тих ретрогуртів, які бояться карбонових велосипедів і думають, що вони ось-ось вибухнуть у будь-який момент. Насправді я їхав на 35-річному карбоновому велосипеді через Швейцарські Альпи. Так, я знаю, що з нього роблять літаки. Так, я знаю, що його часто можна відремонтувати. Так, я знаю, що більшість людей, які володіють велосипедами з вуглецевого волокна, не матимуть з ними проблем. Але за літаками доглядає ціле федеральне агентство, і хто, чорт візьми, захоче відправляти раму свого велосипеда на ремонт через якусь дурну маленьку аварію?

Я б краще їздив на сталі й просто жив із вм’ятинами та подряпинами, вони надають байку характеру.